КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РИНКОМ ЗЕМЛІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню концептуальних засад публічного управління ринком землі в умовах сталого розвитку територіальних громад та поглибленню теоретичних підходів до формування ефективної системи управління земельними ресурсами. Актуальність дослідження зумовлена стратегічним значенням землі як основного природного, економічного та просторового ресурсу розвитку громад, трансформацією земельних відносин у процесі децентралізації, необхідністю забезпечення прозорого функціонування ринку землі та підвищення результативності діяльності органів місцевого самоврядування. Особлива увага приділена ролі публічного управління у формуванні збалансованої моделі використання земельних ресурсів, що поєднує економічні, соціальні та екологічні інтереси територіального розвитку. У статті систематизовано наукові підходи до трактування понять «публічне управління», «земля», «земельні ресурси територіальної громади» та «земельні відносини», розкрито їх взаємозв’язок у сучасній системі управління земельним потенціалом. Проаналізовано структуру ринку землі за основними класифікаційними ознаками, визначено місце земельних ресурсів у системі просторового розвитку територіальних громад та охарактеризовано ключові елементи системи управління земельними відносинами. Обґрунтовано, що ефективність функціонування цієї системи визначається узгодженою взаємодією суб’єктів і об’єктів управління, інформаційних, організаційних, правових та економічних зв’язків, а також здатністю органів місцевого самоврядування реалізовувати принципи сталого розвитку, стратегічного планування та відкритого врядування. Доведено, що земля є не лише об’єктом комунальної власності та джерелом наповнення місцевих бюджетів, а й стратегічним чинником інвестиційної привабливості, економічної стійкості, екологічної безпеки та підвищення якості життя населення. Сформульовано висновок, що концептуалізація системи публічного управління ринком землі на рівні територіальних громад створює передумови для забезпечення раціонального, безпечного, соціально справедливого та економічно ефективного використання земельних ресурсів, а також сприяє зміцненню інституційної спроможності громад в умовах сучасних трансформаційних процесів.