ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПРИЙНЯТТЯ ПУБЛІЧНИХ РІШЕНЬ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: КРИТИЧНІ КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ ВЗАЄМОДІЇ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Анотація

У статті проаналізовано технології прийняття публічних рішень органами місцевого самоврядування Полтавської області, типових для затвердження місцевих бюджетів та звітування за результатами їх виконання, управління комунальною власністю, захисту законних інтересів і прав територіальної громади та ін. Закцентовано увагу на процедурних питаннях прийняття рішень місцевими радами Полтавської області на їх пленарних засіданнях. Наведено та ґрунтовно проаналізовано процедурні питання обов’язкового оприлюднення проєктів публічних рішень органами місцевого самоврядування. Підкреслено самостійність місцевих рад в обранні способу (порядку та формату) оприлюднення прийнятих публічних рішень. Проілюстровано роль консультативних та дорадчих органів у сприянні транспарентності (прозорості, відкритості та ін.) роботи органів місцевого самоврядування. Аналіз даних діаграми стану громадської залученості у Диканській селищній територіальній громаді Полтавської області підтвердив гіпотетичні здогадки про недостатню залученість громадян у житті громади. Виділено нормативно-правові, фінансово-матеріальні та репутаційні ризики відповідності прийняття публічних рішень органами місцевого самоврядування вимогам транспарентності з урахуванням поетапного процесу: від підготовки проєкту рішення до оприлюднення і поширення публічного рішення. Докладно розглянуто і проаналізовано авторську блок-схему прийняття публічних рішень місцевими радами з оцінюванням 13 етапів стосовно небезпечних чинників та ідентифікацією 10 критичних контрольних точок (ККТ) дотримання принципу транспарентності. В рамках першого етапу «Всебічний аналіз та структурування проблемної ситуації» виділено 2 підетапи та описано першу ККТ. З’ясовано причини хибних, неефективних та навіть шкідливих для суспільства публічних рішень. Зроблено ґрунтовний аналіз ККТ взаємодії з громадськістю. Дослідження небезпечних для транспарентності чинників та етапів оформлення і підписання публічного рішення дозволило виокремити проблемні зони, для нівелювання впливу яких на якість прийнятого публічного рішення формалізовано алгоритм дій у випадку виникнення конфлікту інтересів у депутата місцевої ради. Розроблено в табличній формі матрицю фіксації питання конфлікту інтересів у протоколах місцевих рад, починаючи від сенсів відображення конфлікту інтересів у логічному просуванні до настання кримінальної відповідальності, оскільки приховування конфлікту інтересів депутатом місцевої ради може бути кваліфіковано як корупційний злочин. Автори дійшли висновку, що після усвідомлення ризиків прийняття низькотранспарентних публічних рішень і виділення з подальшим ретельним аналізом ККТ призведе до мінімізації антитранспарентних чинників прийняття публічних рішень місцевими радами.