НАПРЯМКИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ ЗМІН

Анотація

У статті розглянуто корупцію як глобальну проблему, що в Україні перетворилася на одну з ключових загроз національній безпеці та демократичному розвитку держави. Проаналізовано соціальні та економічні наслідки високого рівня корупції, зокрема уповільнення європейської та євроатлантичної інтеграції, гальмування економічного зростання та зниження інвестиційної привабливості. Визначено причини поширення корупційних практик в органах публічної влади, серед яких толерантність суспільства до корупційних платежів. Обґрунтовано необхідність пошуку ефективних механізмів постійного впливу на мінімізацію корупційних проявів у довгостроковій перспективі в умовах змін. Підкреслено, що реформування державної служби передбачає створення професійної, політично нейтральної та авторитетної системи, що базується на заслугах державних службовців. Для цього необхідні спеціальні комісії, які формуватимуть кадровий резерв, а також запровадження системи оцінювання результатів роботи та атестації, що стане підставою для кар’єрного просування. Стратегія реформування державної служби включає заходи щодо запобігання корупції, зокрема періодичну ротацію кадрів і спеціальні перевірки кандидатів на відповідальні посади. Автори дійшли висновку, що для підвищення прозорості та відкритості, а також ефективності громадського контролю в умовах змін уряд має забезпечити реальне впровадження норм законодавства, створити дієві механізми контролю та запобігання порушенням у державній службі. Важливим чинником у боротьбі з корупцією є моральний розвиток державних службовців, що потребує не лише політичних реформ, а й глибинних змін у суспільній свідомості. Україна має всі передумови для подолання корупції, але успіх залежить від комплексного підходу, поєднання правових, інституційних та культурних змін.