РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛАЙФХАКІНГУ В САМОМЕНЕДЖМЕНТІ ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ

Анотація

У статті увагу автора зосереджено на відносно новій проблемі у сфері менеджменту, а саме: застосування лайфхакінгу в самоменеджменті публічного службовця. Лайфакінг як комплекс заходів, спрямованих на полегшення життя, та таких, що дозволяють переосмислити складні повсякденні закони для отримання бажаного результату, можна інтегрувати в самоменеджменті публічного службовця. Виникнення лайфакінгу зумовлено науково-технічним прогресом, розвитком інформаційних технологій, зростанням інтелектуальної активності. Самі терміни «лайфхак», «лайфхакінг» у науковий обіг увів британський журналіст Денні О’Брайен, потім вони поширилися серед товариства блогерів з різних куточків світу, насамперед, серед молоді, зокрема покоління міленіалів, для якого характерні нові форми інформаційної поведінки – трансмедійна, мультиканальна та потокова. Представники міленіалів є багатозадачними, «такими, які споглядають», вуайєристськими, інтерактивними, такими, які грають та проєктними. Різні уявлення про основні характеристики міленіалів сприяють виникненню різних теорій, зокрема теорії Нейла Хоу та Вільяма Штрауса. Лайфхаки розповсюдилися завдяки мережі Інтернету, в якій вони представлені як тексти, інфографіка, зображення чи відео. Серед їх основних характеристик, зокрема такі, як економія ресурсів, оригінальне бачення проблеми, спрощення різноманітних сфер життя, легкість у застосуванні та користь для інших. Самоменеджмент, як і лайфхакінг, можна використовувати також як актуальний і перспективний напрям у публічному управлінні та адмініструванні, що може допомогти підвищити ефективність діяльності публічного службовця з огляду на досягнення його особистих і професійних цілей.