ВИКЛИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ВЛАДИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття висвітлює результати дослідження щодо виявлення основних викликів відновлення влади на територіях України, звільнених від військових дій. Дослідження спиралося на вивчення досвіду переведення мобілізаційного управління в мирне русло. У пригоді став досвід постконфліктного управління в Південній Кореї, Ірані, Хорватії та Іраку. Дослідження проводили з використанням переважно емпіричних методів: спостереження, виміру, аналізу документів. До сукупності документів, на підставі вивчення змісту яких досліджували процеси відновлення влади в постконфліктних суспільствах, були включені аналітичні звіти щодо ревіталізації зруйнованих війною територій. Результатом наукового аналізу стало виявлення основних проблем відновлення влади на тимчасово захоплених територіях у процесі їх соціально-економічної інтеграції, а саме: а) необхідність введення особливого режиму управління на деокупованих територіях, що не передбачено Законом України «Про правовий режим воєнного стану»; б) необхідність здійснювати управління на деокупованих територіях із залученням міжнародних організацій, а отже, і законодавче забезпечення відповідної діяльності; в) необхідність спрощення порядку легалізації актів реєстрації цивільного стану, складених на тимчасово окупованих територіях. Важливим завданням влади з точки зору забезпечення соціальної стабільності та справедливості є запобігання конфліктів на деокупованих територіях, оскільки тривалий період війни призводить до мілітаризації суспільства і фрагментації держави, а також виникнення ризику повернення до конфлікту. До основних викликів, що стоять перед державою в контексті відновлення влади на деокупованих територіях також варто віднести: відновлення місцевого самоврядування і проведення виборів; питання безпеки; відбудови інфраструктури; збереження життя населення і розвиток людського потенціалу; забезпечення підприємницької свободи використання можливостей міжнародних організацій для забезпечення миру на звільнених територіях. Ревіталізація звільнених територій вимагатиме застосування диференційованого підходу до політики територіального розміщення продуктивних сил і встановлення пріоритетності відновлення галузей економіки, що впливатиме також на інституціональну структуру влади.