МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

Дослідження присвячено актуальній проблемі вдосконалення системи моніторингу соціально-економічного розвитку територіальних громад в умовах децентралізації та повномасштабної російської агресії. Автором обґрунтовано, що моніторинг слід розглядати не лише як інструмент збору й аналізу інформації, а і як невід’ємну складову системи підтримки прийняття управлінських рішень на національному (регіональному) та місцевому рівнях. У статті проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми й виявлено різноманітність підходів до визначення сутності та змісту моніторингу. На основі аналізу наукової літератури, системного та порівняльного аналізу досвіду різних територій, а також моделювання можливих сценаріїв розвитку автор пропонує власне бачення моніторингу як комплексного процесу, спрямованого на виявлення динамічних змін, потенційних ризиків і можливостей розвитку територіальних громад. Запропоновано трирівневу модель моніторингу, що має рівні стратегічної відповідності, операційної ефективності й результативності. Рівень стратегічної відповідності передбачає аналіз відповідності планів і програм розвитку загальним стратегічним цілям організації. Рівень операційної ефективності спрямований на оцінку своєчасності виконання проєктів та їх окремих компонентів. Рівень результативності передбачає використання системи показників для оцінки ефективності реалізації проєктів. Обґрунтовано необхідність використання комплексного набору індикаторів, що охоплюють економічні, соціальні, демографічні та інфраструктурні аспекти розвитку громад. Особлива увага приділяється інклюзивному підходу та використанню міжнародних стандартів, як-от Індекс інклюзивного розвитку (IDI), для забезпечення порівнянності й оцінки прогресу на глобальному рівні. У статті також розглянуто ключові аспекти моніторингу, а саме систематичність, комплексність, орієнтація на результат, а також вимоги до індикаторів моніторингу, зокрема надійність, вимірюваність, регулярність, перевірюваність, доступність, релевантність та чутливість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних систем моніторингу на рівні окремих громад і для формування загальнонаціональної системи моніторингу розвитку територій. У статті представлено концептуальні основи побудови ефективної системи моніторингу, яка дає змогу здійснювати спостереження, діагностику та прогнозування соціально-економічних показників розвитку громади, забезпечуючи її успішне функціонування в динамічному та мінливому середовищі.