ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ЯК ОСНОВИ ГАРМОНІЙНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

У представленій розвідці йдеться про важливість нагальної трансформації моделі публічно-управлінських відносин в Україні вже сьогодні задля забезпечення сталого розвитку в майбутньому. Метою цієї статті є наукове визначення феномена публічного управління сталим розвитком як оптимального підходу до побудови управлінських процесів у новій економіко-соціальній моделі, оптимізації та прискоренні регенеративних процесів завдяки отриманню додаткового ресурсу на основі розкриття нематеріального потенціалу, що і досі зберігається в управлінських підходах і суспільно-соціальній площині. Автори наукового дослідження зазначають, що останнім часом простежується поступова зміна вектора, який формує науковий дискурс у визначенні феномена публічного управління сталим розвитком: від досліджень впливу системи управління на динаміку процесів в економічній складовій частині як основи сталого розвитку до аналізу підґрунтя ефекту сталості управлінської системи та її вплив на соціальний складник як основу капіталізації нематеріального ресурсу, що забезпечує соціально-економічний прогрес. Автори статті стверджують, що саме в напрямі досліджень підґрунтя ефекту сталості управлінської системи і досі зберігається не до кінця використаний ресурс і потенціал для забезпечення стабільного динамічного розвитку. Підкреслено, що на сьогодні феномен публічного управління сталим зростанням формує широкий науковий дискурс щодо важливості врахування емоційно-психологічного капіталу, який формується в соціальній складовій частині, базується на цінностях і цілях суспільства. Представлена стаття комплексно розкриває теоретичні основи визначення феномена публічного управління сталим розвитком як людиноорієнтованої концепції, що дає змогу завдяки залученості учасників процесів на всіх рівнях досягти оптимального генезису між складниками і, як наслідок, прискорити розкриття емерджентності системи на основі швидкого визначення та своєчасного використання точок біфуркації, що, зі свого боку, розкриває нематеріальний потенціал і сприяє його комерціалізації.