УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАСНОСІЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ОСНОВІ РЕСУРСІВ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ

Анотація

У статті здійснено комплексну оцінку туристично-рекреаційного потенціалу Куяльницького лиману як стратегічного ресурсу для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Красносільської сільської територіальної громади. Систематизовано сучасні теоретико-методологічні підходи до трактування дефініції «туристично-рекреаційний потенціал» з акцентом на його організаційно-управлінську та економічну компоненти. З використанням структурно-функціонального та порівняльно-географічного методів проаналізовано ключові економіко-географічні, демографічні та ресурсні складові потенціалу громади. Досліджено просторові переваги, вигідне логістичне розташування, структуру земельного фонду (де 21,4 % загальної площі становлять землі водного фонду), стан людського капіталу (з чисельністю 14 968 осіб) та масштаби представленості соціально вразливих груп. Здійснено детальний порівняльний аналіз бальнеологічних показників (лікувальних пелоїдів та ропи) Куяльницького лиману з провідними світовими курортами, який аргументовано довів наявність значних конкурентних переваг об’єкта за критерієм «якість-ціна». Застосування методології SWOT-аналізу дозволило виявити, що наявний туристично-рекреаційний потенціал капіталізується лише на 20–30 %. Визначено комплекс управлінських та інституційних бар'єрів, що стримують його комерціалізацію: екологічна деградація водойми, відсутність сучасної туристичної інфраструктури, обмеженість місцевого бюджету щодо прямого стимулювання підприємницької діяльності (лише 2,8 % видатків на фоні домінування соціальних витрат). Доведено, що ефективне управління цією сферою вимагає докорінної активізації інституційної спроможності управлінського апарату Красносільської сільської ради. Обґрунтовано доцільність залучення міжнародних грантових програм (досвід DOBRE, DECIDE) та впровадження механізмів державно-приватного партнерства. Окрему увагу приділено перспективам розвитку соціального підприємництва у туристичній, екологічній та рекреаційній сферах. Доведено, що такий інноваційний підхід дозволить створити нові робочі місця для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, зменшити навантаження на місцеві програми соціального захисту, диверсифікувати аграрну економіку та закріпити за громадою статус одного з провідних бальнеологічних курортів України.