«ЗЕЛЕНА» ДНК БІЗНЕСУ: РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ТА ДОСЯГНЕННІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pdau.eco.2025.4.10

Ключові слова:

корпоративна культура, сталий розвиток, цілі сталого розвитку, соціальні проєкти, бізнес–проєкт, соціальна відповідальність, інклюзивна культура

Анотація

У сучасному глобалізованому та нестабільному бізнес–середовищі, завдання імплементації Цілей сталого розвитку у стратегічну й операційну діяльність підприємств набуває вирішального значення, формуючи траєкторію довгострокового розвитку та стратегічні переваги. Дослідження зосереджено на теоретико–методологічних та практичних аспектах розвитку корпоративної культури вітчизняного підприємства в контексті досягнення ЦСР. Актуальність дослідження зумовлена зміщенням акценту в менеджменті на соціальну відповідальність та інтеграцію екологічних, соціальних та економічних цілей у саму ДНК підприємства. Корпоративна культура трансформується із внутрішнього атрибута в ключовий стратегічний інструмент, що забезпечує довгострокову стійкість, конкурентоспроможність і здатність активно впливати на суспільні зміни. У статті використано загальнонаукові методи, системний аналіз, спостереження. Застосовано порівняльний аналіз для розмежування бізнес– та соціальних проєктів, виділено суттєві відмінності між ними за такими ознаками, як мета, джерела фінансування, цільова аудиторія, вплив та оцінка результатів. Систематизовано 17 цілей сталого розвитку та розкрито варіанти їх реалізації через соціальні проєкти на мікрорівні підприємства. Визначено, що сталий розвиток є підходом, який забезпечує збалансоване зростання в економічній, соціальній та екологічній сферах. Обґрунтовано, що узгодженість корпоративної культури із ЦСР гарантує спрямованість усіх стратегічних та операційних рішень на їх досягнення. Сильна, прозора та інклюзивна культура є фундаментом для успішної реалізації соціальних ініціатив, максимізує інноваційний потенціал і підвищує залученість персоналу, що є критично важливим для проєктів із соціальним ефектом. Соціальне проєктування є необхідним в умовах сучасних викликів, оскільки сприяє беззупинному розвитку соціальних систем та формує позитивний бренд роботодавця й образ соціально–відповідального підприємництва. Реалізація ЦСР є органічною частиною корпоративної культури, що забезпечує довіру й підтримку стейкхолдерів.

Посилання

Середюк Ю. М., Хринюк О. С. Управління підприємствами на засадах сталого розвитку з метою забезпечення їх довгострокової конкурентоспроможності. Ефективна економіка. 2021. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2021/204.pdf (дата звернення 19.08.2025).

Тілікіна Н.В. Управління соціальними проєктами. Навчальний посібник для студентів спеціальності «Соціальна робота». Київ : ФОП Мороз А.Т., 2024. 352 с.

Цілі сталого розвитку. URL: https://op.edu.ua/node/20876 (дата звернення 19.08.2025).

Махмудов Х. З., Поліщук О. Ю. Інноваційні технології як основа сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності агропереробної промисловості України. Вісник Полтавського державного аграрного університету (Серія «Економiка, управлiння та фiнанси»). 2024. Вип. 2. С. 67–73.

Латинін М. А., Гібадуллін О. В., Фесак С. А. Теоретичні засади публічного управління сталим розвитком як основи гармонійної соціально–економічної трансформації. Вісник Полтавського державного аграрного університету (Серія «Публічне управління та адміністрування»). 2024. Вип. 2. С. 34–47.

Ghaleb B. D. S. The importance of organizational culture for business success. Jurnal Riset Multidisiplin dan Inovasi Teknologi. 2024. Issue 3. Vol. 2. РР. 727–735.

Chatman J. A., Cha S. E. Leading by leveraging culture. California Management Review. 2003. Vol. 45(4), РР. 20–34.

Graham J. R., Grennan J., Campbell R. H., Rajgopal S. Corporate culture in a new era: Views from the C–suite. Journal of Applied corporate finance. 2023. 07. Dec. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jacf.12582 (accessed: 19.08.2025).

Вороніна В. Л., Іщейкін Т. Є. Стратегічне управління людськими ресурсами організації: партисипативне лідерство та корпоративна культура самоосвіти. Вісник Полтавського державного аграрного університету (Серія «Економiка, управлiння та фiнанси»). 2024. Вип. 1. С. 3–8.

Зось-Кіор М. В. Оцінка персоналу організації в системі корпоративного тайм-менеджменту. Економічний форум. 2020. Вип. 3. С. 57–63.

Serediuk Yu. M., Khryniuk O. S. (2021). Upravlinnia pidpryiemstvamy na zasadakh staloho rozvytku z metoiu zabezpechennia yikh dovhostrokovoi konkurentospromozhnosti. [Managing enterprises on the basis of sustainable development to ensure their long–term competitiveness]. Efficient economy. No. 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2021/204.pdf (accessed: 19.08.2025) [in Ukrainian].

Tilikina N.V. (2024). Upravlinnia sotsialnymy proiektamy. [Social project management] Kyiv: FOP Moroz A.T. 352 p. [in Ukrainian].

Tsili staloho rozvytku. (2023). [Sustainable Development Goals]. URL: https://op.edu.ua/node/20876 (accessed: 19.08.2025) [in Ukrainian].

Makhmudov Kh. Z., Polishchuk O. Yu. (2024). Innovatsiini tekhnolohii yak osnova staloho rozvytku ta pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ahropererobnoi promyslovosti Ukrainy. [Innovative technologies as the basis for sustainable development and increasing the competitiveness of the agro–processing industry of Ukraine]. Bulletin of Poltava State Agrarian University (Series "Economics, Management and Finance"). Vol. 2. PP. 67–73. [in Ukrainian].

Latynin M. A., Hibadullin O. V., Fesak S. A. (2024). Teoretychni zasady publichnoho upravlinnia stalym rozvytkom yak osnovy harmoniinoi sotsialno–ekonomichnoi transformatsii. [Theoretical principles of public management of sustainable development as the basis of harmonious socio–economic transformation]. Bulletin of the Poltava State Agrarian University (Series "Public Management and Administration"). Vol. 2. PP. 34–47. [in Ukrainian].

Ghaleb B. D. S. (2024). The importance of organizational culture for business success. Jurnal Riset Multidisiplin dan Inovasi Teknologi. 2024. Issue 3. Vol. 2. РР. 727–735.

Chatman J. A., Cha S. E. (2003). Leading by leveraging culture. California Management Review. Vol. 45(4), Р. 20–34.

Graham J. R., Grennan J., Campbell R. H., Rajgopal S. (2023). Corporate culture in a new era: Views from the C–suite. Journal of Applied corporate finance. 07. Dec. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jacf.12582 (accessed: 19.08.2025) [in English].

Voronina V. L., Ishcheikin T. Ye. (2024). Stratehichne upravlinnia liudskymy resursamy orhanizatsii: partysypatyvne liderstvo ta korporatyvna kultura samoosvity. [Strategic management of human resources of the organization: participatory leadership and corporate culture of self–education]. Bulletin of Poltava State Agrarian University (Series "Economics, Management and Finance"). Vol. 1. PP. 3–8. [in Ukrainian].

Zos–Kior M. V. (2020) Otsinka personalu orhanizatsii v systemi korporatyvnoho taim-menedzhmentu [Assessment of organization personnel in the system of corporate time management]. Ekonomichnyi forum. No. 3. P. 57–63. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28