ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті обґрунтовано публічно-приватне партнерство як інструмент державної політики розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поєднати інвестиційні потреби відбудови з розширенням ринкових можливостей, продуктивності та стійкості малих і середніх підприємств. Нове законодавство про публічно-приватне партнерство створює сучасні правила довгострокової взаємодії публічного і приватного секторів, проте масштабність, фінансова складність та високі трансакційні витрати проєктів можуть обмежувати участь МСП. Метою статті є визначення організаційно-управлінських засад застосування ППП як інструменту політики розвитку МСП. Використано системний, інституційний і структурно-функціональний підходи, нормативно-правовий аналіз, контент-аналіз стратегічних документів, порівняння та концептуальне моделювання. Уточнено, що ППП не слід ототожнювати з будь-якою співпрацею влади і бізнесу, публічними закупівлями, грантовою підтримкою або консультаціями, оскільки його визначальними ознаками є довгостроковість, приватне інвестування, договірне управління результативністю та розподіл ризиків. Запропоновано поняття «МСП-чутливе публічно-приватне партнерство» як підхід, за якого досягнення публічної цінності та ефективності проєкту поєднується з відкритими, пропорційними і перевірюваними маршрутами участі малих і середніх підприємств без дискримінаційних преференцій. Систематизовано чотири канали впливу ППП на МСП: пряма проєктна участь; залучення до ланцюгів постачання; використання створеної інфраструктури; розвиток спроможності через стандарти, інновації, навички та кластерну взаємодію. Обґрунтовано включення оцінки впливу на МСП до підготовки, відбору, контрактування, реалізації та моніторингу проєкту. Запропоновано паспорт впливу проєкту ППП на МСП, що фіксує базовий стан, канали участі, ризики виключення, договірні механізми, індикатори й джерела даних. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання центральними і місцевими органами влади під час формування портфеля проєктів, проведення ринкових консультацій, розроблення умов договору, організації розвитку постачальників та оцінювання впливу на підприємницьке середовище.