ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРАВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pdau.pma.2024.1.9Ключові слова:
принципи захисту прав людини в ЄС, право на справедливе управління, Хартія Європейського Союзу про основні права, права людини, Лісабонська угода, компетенція, Європейський Союз, розподіл компетенції, первинне право Європейського СоюзуАнотація
Стаття присвячена аналізу особливостей норм права ЄС, спрямованих на захист прав та свобод громадян Європейського Союзу. Основним принципом, що утворює фундамент правоохоронної діяльності інститутів ЄС у цій сфері, є право на управління. Право на управління проголошено як в установчих договорах Європейського Союзу, так і у Хартії Європейського Союзу про основні права. У світлі приєднання Європейського Союзу до Європейської конвенції про захист прав людини необхідно наголосити на застосуванні Конвенції Європейським судом з прав людини, який розглядає скарги на дії національної влади, а не на дії органів Європейського Союзу. Тому необхідно розмежовувати юрисдикцію Європейського суду з прав людини та Суду ЄС, який розглядає скарги на дії органів Європейського Союзу. Юрисдикційний підхід є ключовим фактором в процесі розмежування та делегування повноважень судової системи ЄС. Застосування цих принципів є ключовою базою для створення незалежної судової системи, що в свою чергу забезпечує дотримання одного з ключових принців демократичного суспільства – принципу поділу гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову. Чітке розуміння власних повноважень, повага та не втручання в юрисдикцію інших гілок влади є базовими вимогами які ставляться перед кожною державою яка бажає стати членом ЄС. Україна, як офіційний претендент, має чітко розуміти зазначені принципи і рухатися в окресленому напрямку. Єдиний підхід до правотворчості та правозастосування є обов’язковою умовою європейського шляху України. Адаптація вітчизняного законодавства, як матеріального так і процесуального, неможлива без дотримання загальноєвропейських принципів та свобод. В зв’язку з цим першочерговим є реалізація рішень Європейських судових інстанцій та використання прецедентної практики судами України підчас вирішення судових спорів за для полегшення захисту прав і свобод людини в Україні.
Посилання
Договір про Європейський Союз. Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору / Відп. ред. С.Ю. Кашин. К., 2021. С. 174.
Хартія Європейського Союзу про основні права. Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору / Відп. ред. С.Ю. Кашин. К., 2021. С. 553.
Мещеряков О.М. Суверенітет держав-членів інтеграційної спільноти та проблема «фрагментації» у розвитку інтеграційних процесів. Питання правознавства. 2019. № 4. С. 23.
Мещеряков О.М. Лісабонський договір (договір про реформу) та суверенітет держав-членів ЄС. Міжнародне публічне та приватне право. 2019. № 4. С. 5.
Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору. С. 174.
Хартія Європейського Союзу про основні права. Фінансова політика Європейського Союзу та Федеральний Конституційний Суд ФРН. Юридичний світ. 2018. № 10. С. 52–54.
Договір про Європейський Союз. Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору / Відп. ред. С.Ю. Кашин. К., 2021. С. 174.
Хартія Європейського Союзу про основні права. Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору / Відп. ред. С.Ю. Кашин. К., 2021. С. 553.
Мещеряков О.М. Суверенітет держав-членів інтеграційної спільноти та проблема «фрагментації» у розвитку інтеграційних процесів. Питання правознавства. 2019. № 4. С. 23.
Мещеряков О.М. Лісабонський договір (договір про реформу) та суверенітет держав-членів ЄС. Міжнародне публічне та приватне право. 2019. № 4. С. 5.
Європейський Союз: основні акти у редакції Лісабонського договору. С. 174.
Хартія Європейського Союзу про основні права. Фінансова політика Європейського Союзу та Федеральний Конституційний Суд ФРН. Юридичний світ. 2018. № 10. С. 52–54.